наздоптувати

Наздо́птувати, -тую, -єш

сов. в. наздоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me