наздоптувати
Наздо́птувати, -тую, -єш
сов. в. наздоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me