1. Словник української мови Грінченка

назнаменати

Назнамена́ти, -на́ю, -єш

гл. Обозначить. Чого на місяці тиї плями?.. — То ще як Каїн убив Авеля, то Бог назнаменав на місяці той гріх своєю рукою. К. ЧР. 148.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назнаменати — НАЗНАМЕНА́ТИ див. назнаменува́ти. Словник української мови у 20 томах