назола
Назо́ла, -ли
об. Причиняющій много хлопотъ. Н. Вол. у. Це не корова, а просто назола. У хлів її поставиш, — не їсть нічого й не п'є, на пашу випустиш, — теж толку нема. Борз. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me