назолити(ся)

Назоли́ти(-ся), -лю́(-ся), -лиш(-ся)

гл.

1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у.

2) Нащелочить, набучить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me