1. Словник української мови Грінченка

найменувати

Найменува́ти, -ну́ю, -єш

гл.

1) Наименовать, назвать.

2) Назначить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найменувати — найменува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. найменувати — -ую, -уєш, найменовувати, -ую, -уєш, недок., док., перех. Дати кому-, чому-небудь назву, найменування; назвати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найменувати — НАЙМЕНУВА́ТИ див. наймено́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. найменувати — НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. найменувати — НАЙМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Дати кому-, чому-небудь назву, найменування; назвати. — Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим, хоча літами він був, кажуть, юнак юнаком (Гончар, III, 1959, 321)... Словник української мови в 11 томах