наказитися
Накази́тися, -жуся, -вишся
гл.
1) Набѣситься.
2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наказитися — НАКАЗИ́ТИСЯ, кажу́ся, ка́зишся, док., розм. Показитися досхочу, довгий час. Словник української мови у 20 томах