накой

Нако́й

нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накой — присл., зах. Тільки-но, заледве. Великий тлумачний словник сучасної мови