наколупати

Наколупа́ти, -па́ю, -єш

гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду. Чуб. V. 650.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наколупати — наколупа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наколупати — див. наколупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наколупати — НАКОЛУПА́ТИ див. наколу́пувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наколупати — НАКОЛУПА́ТИ див. наколу́пувати. Словник української мови в 11 томах