наколупати
Наколупа́ти, -па́ю, -єш
гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду. Чуб. V. 650.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наколупати — наколупа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наколупати — див. наколупувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наколупати — НАКОЛУПА́ТИ див. наколу́пувати. Словник української мови у 20 томах
- наколупати — НАКОЛУПА́ТИ див. наколу́пувати. Словник української мови в 11 томах