накпити(ся)

Накпи́ти(-ся), -кплю(-ся), -пи́ш(-ся)

гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me