накіт
Накіт, -ко́ту
м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто. Нволынск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me