наливочка
Наливка, -ки
ж. Наливка. Отаман виняв пляшку горілки, другу наливки. Рудч. Ск. II. 151. ум. наливочка. Не я її з ума звожу, зводе її темна нічка, солодкий мед, наливочка. Грин. III. 271.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наливочка — нали́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- наливочка — -и, ж. Пестл. до наливка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наливочка — НАЛИ́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до нали́вка. – Може, наливочки, вишнівочки або тернівочки, – промовила Онисія Степанівна солодким голосом (І. Нечуй-Левицький); [Марта:] Буде й вино, й мед, і настоєчка, й наливочка (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- наливочка — НАЛИ́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до нали́вка. [Марта:] Буде й вино, й мед, і настоєчка, й наливочка (Вас., III, 1960, 101). Словник української мови в 11 томах