1. Словник української мови Грінченка

налисник

Налисник, -ка

м.

1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. Ном. № 457.

2) дати налисника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д. КС. 1884. І. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налисник — нали́сник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. налисник — -а, ч. Тонкий млинець, що в нього загортається якась начинка, найчастіше з сиру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налисник — НАЛИ́СНИК, а, ч. Тонкий млинець, в який загортається яка-небудь начинка, найчастіше з сиру. – Сьогодні замісто налисника з сиром будете на третю страву їсти пироги з черницями (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. налисник — Нали́сник (млинець), -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. налисник — НАЛИ́СНИК, а, ч. Тонкий млинець, в який загортається якась начинка, найчастіше з сиру. — Сьогодні замісто налисника з сиром будете на третю страву їсти пироги з черницями (Фр., II, 1950, 81). Словник української мови в 11 томах