1. Словник української мови Грінченка

налякувати

Наля́кувати, -кую, -єш

сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налякувати — див. лякати Словник синонімів Вусика
  2. налякувати — НАЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Виклика́ти страх, переляк; лякати. – Ви мене, Онисіє Степанівно, таки добре налякали. Мені здалось, що в сінях пораються злодії (І. Словник української мови у 20 томах