намерзти

Намерза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. намерзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намерзти — наме́рзти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намерзти — див. намерзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намерзти — НАМЕ́РЗТИ див. намерза́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. намерзти — НАМЕ́РЗТИ див. намерза́ти. Словник української мови в 11 томах