наміт

Наміт, -мету

м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наміт — -мету, ч., діал. Намет. Великий тлумачний словник сучасної мови