наміт
Наміт, -мету
м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наміт — -мету, ч., діал. Намет. Великий тлумачний словник сучасної мови