1. Словник української мови Грінченка

напакувати

Напако́вувати, -ко́вую, -єш

сов. в. напакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Накладывать, наложить, напаковывать, напаковать, набивать, набить. Всячини напакували: і курей, і гусей — все печених, — і печене порося начинене, і масла, і всього, всього. Св. Л. 9. Напакували цілу можу хлібом та паляницями, таранню, чехонню та всякими харчами. Г. Барв. 145. А положи нам, Остапе, спасибі тобі, дров у грубу! — Напакую, напакую! — сказав увічливо Остап. Г. Барв. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напакувати — напакува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напакувати — див. напаковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напакувати — НАПАКУВА́ТИ див. напако́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. напакувати — НАБИ́ТИ (наповнити що-небудь чимось, щільно вкладаючи, втискаючи всередину), НАТОВКТИ́ розм., НАТОПТА́ТИ розм., ЗАБИ́ТИ розм., ЗАГАТИ́ТИ розм., НАТОВКМА́ЧИТИ розм.; НАБГА́ТИ, НАПХА́ТИ розм., НАБЕ́ХКАТИ розм., НАТИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. напакувати — НАПАКУВА́ТИ див. напако́вувати. Словник української мови в 11 томах