1. Словник української мови Грінченка

напануватися

Напануватися, -нуюся, -єшся

гл.

1) Достаточно погосподствовать.

2) Достаточно побарствовать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напануватися — напанува́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напануватися — -уюся, -уєшся, док., розм. 1》 Багато, досхочу попанувати. 2》 Довго поволодарювати над ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напануватися — НАПАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́ешся, док., розм. 1. Багато, досхочу попанувати. Що ж, напакувались [пани], попили заморських вин.., пора й честь знати (М. Стельмах). 2. Довго поволодарювати над ким-небудь. – Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  4. напануватися — НАПАНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́ешся, док., розм. 1. Багато, досхочу попанувати. Що ж, напакувались [пани], попили заморських вин.., пора й честь знати (Стельмах, І, 1962, 608). 2. Довго поволодарювати над ким-небудь. — Вже досить над нами напанувалися чужі та й назбиткувалися!.. (Кобр., Вибр., 1954, 56). Словник української мови в 11 томах