1. Словник української мови Грінченка

наповзти

Наповза́ти, -за́ю, -єш

сов. в. наповзти, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наповзти — наповзти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наповзти — див. наповзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наповзти — НАПОВЗТИ́ див. наповза́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. наповзти — НАСУВА́ТИСЯ (НАСО́ВУВАТИСЯ) на що і без додатка (про хмари, туман, дим і взагалі щось суцільне, масивне — рухаючись, покривати, закривати собою що-небудь), НАСУВА́ТИ (НАСО́ВУВАТИ), СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, НАСТУПА́ТИ, НАКО́ЧУВАТИСЯ, НАПЛИВА́ТИ (плавно)... Словник синонімів української мови
  5. наповзти — НАПОВЗТИ́ див. наповза́ти. Словник української мови в 11 томах