1. Словник української мови Грінченка

наполягти

Наполяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. наполягти, -ля́жу, -жеш, гл. Налегать, налечь, настаивать, настоять. Наполягли сини, щоб поділити їх усім, так я мусив теє. Каневск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполягти — наполягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наполягти — див. наполягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наполягти — НАПОЛЯГТИ́ див. наполяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. наполягти — НАЛЯГА́ТИ на що, розм. (завзято, наполегливо займатися чим-небудь), НАПОЛЯГА́ТИ розм., НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ) розм., НАСІДА́ТИ розм. — Док.: налягти́, наполягти́, нати́снути, насі́сти. Максим наліг на підготовку до екзаменів (Н. Словник синонімів української мови
  5. наполягти — НАПОЛЯГТИ́ див. наполяга́ти. Словник української мови в 11 томах