направець

Направе́ць

нар. Направо. Вх. Зн. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. направець — присл., зах. Праворуч, у правий бік. Великий тлумачний словник сучасної мови