напрати

Напрати, -перу, -ре́ш

гл. Настирать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрати — напра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напрати — див. напирати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрати — НАПРА́ТИ див. напира́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. напрати — НАПРА́ТИ див. напира́ти¹. Словник української мови в 11 томах