напровадити
Напроваджувати, -джую, -єш
сов. в. напровадити, -джу, -диш, гл.
1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. Закр.
2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату.
8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напровадити — напрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- напровадити — див. напроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напровадити — НАПРОВА́ДИТИ див. напрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
- напровадити — НАПРОВА́ДИТИ див. напрова́джувати. Словник української мови в 11 томах