напудити
Напу́дити, -джу, -диш
гл.
1) Налить. Багато бочок напудили.
2) Намочить. От напудив, як той віл!
3) Напугать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напудити — Настрашити, налякати [V] Словник з творів Івана Франка
- напудити — напу́дити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- напудити — -джу, -диш, док., перех., діал. Налякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напудити — НАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал. Налякати. З'їдливо сказав Авірон: – .. Мойсею, Страх загрів і напудив ти нас Приповісткою сею! (І. Франко); – Тож і виклич його до свого кабінету .. й налякай його добре, щоб боявся мати справу з Гилаками, тюрмою його напудь (М. Ю. Тарновський). Словник української мови у 20 томах
- напудити — НАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Налякати. З’їдливо сказав Авірон: — ..Мойсею, Страх загрів і напудив ти нас Приповісткою сею! (Фр., XII, 1953, 496). Словник української мови в 11 томах