наринути
Нарина́ти, -на́ю, -єш
сов. в. наринути, -ри́ну, -неш, и нарнути, -рну, -не́ш, гл. Литься въ большомъ количествѣ, налиться, нахлынуть. Як нарнуло води з моря, весь день не спадає. Мил. 67.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наринути — нари́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наринути — див. наринати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наринути — НАРИ́НУТИ див. нарина́ти. Словник української мови у 20 томах
- наринути — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О. Словник синонімів української мови