1. Словник української мови Грінченка

нарубати

Наруба́ти, -ба́ю, -єш

гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець. Ном. № 10289.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарубати — наруба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нарубати — див. нарубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нарубати — НАРУБА́ТИ див. нару́бувати. Словник української мови у 20 томах
  4. нарубати — налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва. Повестися необдумано, допустити багато помилок, завдати шкоди. — Вони дійсно там наламали дров, .. Силою дітей заганяли до школи (Ю. Збанацький); — Нарубав ти дров, Мостовий, у цих питаннях (М. Фразеологічний словник української мови
  5. нарубати — НАРУБА́ТИ див. нару́бувати. Словник української мови в 11 томах