насищати

Насищати, -ща́ю, -єш

сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл.

1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. ЗОЮР. II. 102. Дірявого мішка не наситиш. Ном. № 4754.

2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. Грин. III. 104. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили. Котл. Ен.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насищати — насища́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. насищати — -аю, -аєш, недок., заст. Насичувати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насищати — Годувати, нагодовувати, нагодувати, понагодовувати, обгодовувати, обгодувати, пообгодовувати, погодовувати, погодувати, прогодовувати, прогодувати, попрогодовувати, розгодовувати, розгодувати, порозгодовувати, угодовувати, угодувати, повгодовувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. насищати — НАСИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати (у 1 знач.). – Не подобає воїну, не учинивши подвигу, .. утробу свою насищати (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  5. насищати — НАСИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., заст. Насичувати (у 1 знач.). — Не подобає воїну, не учинивши подвигу, ..утробу свою насищати (Ваш, На землі.., 1957, 62). Словник української мови в 11 томах