1. Словник української мови Грінченка

наскубти

Наскуба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл.

1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому.

2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскубти — наску́бти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наскубти — див. наскубувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наскубти — НАСКУ́БТИ див. наску́бувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наскубти — нам’я́ти (накрути́ти, наскубти́ і т. ін.) / намина́ти (накру́чувати, скубти́ і т. ін.) ву́ха кому і без додатка. Покарати, побити кого-небудь за якусь провину. (Поліна Карпівна:) От коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс.. Фразеологічний словник української мови
  5. наскубти — НАСКУ́БТИ див. наску́бувати. Словник української мови в 11 томах