насмішкувато
Насмішкувато
нар. Насмѣшливо. Левиц. МБ. 78.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насмішкувато — насмі́шкувато прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- насмішкувато — Присл. до насмішкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насмішкувато — НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий. Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (С. Васильченко); Він [Панаєв] високого росту, узький, рівний, весь час не то ласкаво, не то насмішкувато посміхається (В. Словник української мови у 20 томах
- насмішкувато — Насмі́шкувато, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- насмішкувато — НАСМІ́ШКУВАТО. Присл. до насмі́шкуватий. Економ з підозрінням, насмішкувато дивиться по черзі то на панну, то на Петруню (Вас., III, 1960, 348); — Вітаю, вітаю вас, товаришу Залужний! — ще здалеку заговорив він якось насмішкувато (Збан., Малин, дзвін, 1958, 17). Словник української мови в 11 томах