наснувати

Наснувати, -ную́, -є́ш

гл. Натянуть извѣстное количество нитей на оснівницю. Желех. Вчора багато наснувала, а сьогодні дитина не дала. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наснувати — наснува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наснувати — див. насновувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наснувати — НАСНУВА́ТИ див. насно́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наснувати — НАСНУВА́ТИ див. насно́вувати. Словник української мови в 11 томах