1. Словник української мови Грінченка

настелити

Настелити

см. настелювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настелити — настели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настелити — див. настилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настелити — НАСТЕЛИ́ТИ див. настила́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. настелити — НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. настелити — НАСТЕЛИ́ТИ див. настила́ти. Словник української мови в 11 томах