1. Словник української мови Грінченка

настигнути

Настига́ти, -га́ю, -єш

сов. в. настигнути и настигти, -гну, -неш, гл.

1) Догонять, догнать, настигать, настичь. В село із лісу вовк забіг... Проклятий люд з собаками настиг. Гліб. 40.

2) Приходить, прійти; являться, явиться; приближаться, приблизиться; прибывать, прибыть; поспѣвать, поспѣть. А за тим настигли сестри, куми та зовиці. Мкр. Н. 18. Настигає й весна. Г. Барв. 374. Темна нічка настигала. Мкр. Н. 35. Ти в дорозі не снуєшся, як спасівка настигне. Кв. І. 84. Бог мені поміг: настигнув в пору на весілля. Мкр. Н. 31. Настигли в город Таганрог. Мкр. Г. 64.

3) Созрѣвать, созрѣть (о многомъ) Настигли груші, яблука. Левиц. Пов. 236. Настигли ягоди. Рудч. Ск. І. 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настигнути — насти́гнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настигнути — див. настигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настигнути — НАСТИ́ГНУТИ див. настига́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. настигнути — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. настигнути — НАСТИ́ГНУТИ див. настига́ти. Словник української мови в 11 томах