наструнчити

Наструнчити

см. наструнчувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наструнчити — настру́нчити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наструнчити — див. наструнчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наструнчити — НАСТРУ́НЧИТИ див. настру́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наструнчити — НАСТРО́ЮВАТИ (музичний інструмент), СТРО́ЇТИ рідше, НАЛАШТО́ВУВАТИ, НАЛА́ГОДЖУВАТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. рідше (струнні інструменти). — Док. Словник синонімів української мови
  5. наструнчити — НАСТРУ́НЧИТИ див. настру́нчувати. Словник української мови в 11 томах