насіннячко

Насі́ння, -ня

с.

1) Сѣмя, сѣмена. Що ж бо то за зілля — чорнеє да насіння? Мет. 230. От добула собі насіння з круглих буряків.

2) Сѣмячки (подсолнечника и пр.) Дівчата лузали насіння. 3) Сѣмя, потомство; отродье. Промовив Авраамові і насінню його. Єв. Л. І. 55. Пускали колоддя, каміння і враже так товкли насіння, що у рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. ум. насіннячко. Сим. 225.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насіннячко — насі́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. насіннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до насіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насіннячко — НАСІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до насі́ння. Визбируючи дрібне вільхове насіннячко, мелодійно попискувала зграйка червоних .. снігурів (В. Козаченко); – Хто його зна, що це за люди? Той хропе в катразі, а ця насіннячко лузає (І. Словник української мови у 20 томах
  4. насіннячко — НАСІ́ННЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до насі́ння. Визбируючи дрібне вільхове насіннячко, мелодійно попискувала зграйка червоних.. снігурів (Коз., Сальвія, 1959, 194); — Хто його зна, що це за люди? Той хропе в катразі, а ця насіннячко лузає (Н.-Лев., III,. Словник української мови в 11 томах