натасувати
Натасува́ти, -су́ю, -єш
гл.
1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65.
2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натасувати — натасува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- натасувати — див. натасовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натасувати — НАТАСУВА́ТИ див. натасо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- натасувати — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
- натасувати — НАТАСУВА́ТИ див. натасо́вувати. Словник української мови в 11 томах