1. Словник української мови Грінченка

нахаркати

Нахаркати, -каю, -єш

гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахаркати — наха́ркати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нахаркати — -аю, -аєш, док., розм. Харкаючи, наплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахаркати — НАХА́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Харкаючи, наплювати. Як уставили [люди] шість відер води рядком перед Стрибогом, то він нахаркав у ту воду (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. нахаркати — НАХА́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Харкаючи, наплювати. Як уставили [люди] шість відер води рядком перед Стрибогом, то він нахаркав у ту воду (Март., Тв., 1954, 138). Словник української мови в 11 томах