1. Словник української мови Грінченка

начавити

Начавити, -влю́, -виш

гл.

1) Нажать, надавить.

2) Надавить чего (во множествѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начавити — начави́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. начавити — див. начавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начавити — НАЧАВИ́ТИ див. нача́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. начавити — НАЧАВИ́ТИ див. нача́влювати. Словник української мови в 11 томах