начеркати

Начерка́ти, -ка́ю, -єш

гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. О. 1861. III. Гул.-Арт. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начеркати — начерка́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. начеркати — -аю, -аєш, док., начеркувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. 1》 Швидко, спішно, як-небудь написати щось. 2》 Черкаючи, провести багато ліній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начеркати — НАЧЕРКА́ТИ див. наче́ркувати. Словник української мови у 20 томах
  4. начеркати — НАКИ́ДАТИ (скласти, написати або намалювати що-небудь нашвидку, в загальних рисах), НАКРЕ́СЛИТИ, НАЧЕРКА́ТИ розм. (нашвидку, недбало). — Недок.: накида́ти, накре́слювати. Словник синонімів української мови
  5. начеркати — НАЧЕРКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Швидко, спішно, як-небудь написати щось. От брат його, Чванько, слабкий уже на се! Що начеркав, то так в друкарню і несе! (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах