1. Словник української мови Грінченка

начитати

Начита́ти, -та́ю, -єш

гл.

1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123.

2) Много прочесть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начитати — начита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. начитати — див. начитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начитати — НАЧИТА́ТИ див. начи́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. начитати — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. начитати — НАЧИТА́ТИ див. начи́тувати. Словник української мови в 11 томах