1. Словник української мови Грінченка

наштирити

Нашти́рити, -рю, -риш

гл.

1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у.

2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наштирити — нашти́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наштирити — див. наштирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наштирити — НАШТИ́РИТИ див. нашти́рувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наштирити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. наштирити — НАШТИ́РИТИ див. нашти́рувати. Словник української мови в 11 томах