1. Словник української мови Грінченка

нащепити

Нащепи́ти, -плю, -пиш

гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащепити — Нащепи́ти, -щеплю́, -ще́пиш, -ще́плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)