небачучий

Небачучий, -а, -е

Невидящій; неграмотный, необразованный. Уносили письма читать, а я й кажу їм: ідіть до мого хлопця, бо я чоловік небачучий, а він письменний. Лубенск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небачучий — -а, -е, діал. 1》 Невидющий. 2》 Неписьменний. Великий тлумачний словник сучасної мови