невинничати
Неви́нничати, -чаю, -єш
гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік. Котл. Ен. VI. 13.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me