невинничати

Неви́нничати, -чаю, -єш

гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік. Котл. Ен. VI. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me