невмірущий

Невмірущий, -а, -е

Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me