невмірущий
Невмірущий, -а, -е
Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me