невістний
Невістний, -а, -е
Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Невістний, -а, -е
Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).