негодяй
Негодя́й, -дяя
м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Грин. III. 309. Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- негодяй — див. негідник моск. падлюка, драб, Словник чужослів Павло Штепа