негодяй

Негодя́й, -дяя

м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Грин. III. 309. Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негодяй — див. негідник моск. падлюка, драб, Словник чужослів Павло Штепа