недвига
Недви́га, -ги
об. Неподвижное существо. (Имя сказочной собаки. Рудч. Ск. І. 120).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недвига — недви́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- недвига — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- недвига — -и, ч. і ж., діал. Нерухома істота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недвига — НЕДВИ́ГА, и, ч. і ж., діал. Нерухома істота. Тільки я одна недвига Проживаю, мов суціга, В самотині тут одна, Поки прийде смерть страшна (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
- недвига — НЕДВИ́ГА, и, ч. і ж., діал. Нерухома істота. Тільки я одна недвига Проживаю, мов суціга, В самотині тут одна, Поки прийде смерть страшна (Манж., Тв., 1955, 196). Словник української мови в 11 томах