недобачити

Недобачити, -чу, -чиш

гл.

1) Не досмотрѣть.

2) Не замѣтить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недобачити — недоба́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. недобачити — див. недобачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недобачити — НЕДОБА́ЧИТИ див. недобача́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. недобачити — НЕДОГЛЯ́НУТИ (наглядаючи, спостерігаючи за ким-, чим-небудь, допустити недогляд, зробити помилку через неуважність, недосвідченість і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. недобачити — НЕДОБА́ЧИТИ див. недобача́ти. Словник української мови в 11 томах