недопиток
Недо́питок, -тка
м. = недопивок. Оце як п'ють у шинку люде та позоставляють недопитки, то вони (шинкарі) позливають у чарку та й підсунуть чоловікові. Г. Барв. 291.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недопиток — недо́питок іменник чоловічого роду частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
- недопиток — див. недопитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недопиток — НЕДО́ПИТОК див. недо́питки. Словник української мови у 20 томах
- недопиток — НЕДО́ПИТОК див. недо́питки. Словник української мови в 11 томах