недосвід

Недосвід, -ду

м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. см. недосвідченість.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недосвід — недо́свід іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. недосвід — -у, ч., рідко. Те саме, що недосвідченість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недосвід — НЕДО́СВІД, у, ч., рідко. Те саме, що недосві́дченість. [Нажива] з людського недосвіду і легкодумства (П. Куліш); Але чим більше заглиблююсь думками у званні [вчительки], що розгорнулося передо мною, .. тим ясніше бачу свій недосвід (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  4. недосвід — НЕДО́СВІД, у, ч., рідко. Те саме, що недосві́дченість. Але чим більше заглиблююсь думками у званні [вчительки], що розгорнулося передо мною, ..тим ясніше бачу свій недосвід (У. Кравч., Вибр., 1958, 313). Словник української мови в 11 томах