1. Словник української мови Грінченка

необережний

Необере́жний, -а, -е

Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необережний — необере́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. необережний — -а, -е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. || Який робиться, здійснюється необдумано, необачно, без урахування можливої небезпеки, неприємності. || Який свідчить про чиюсь необдуманість, необачність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. необережний — НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, – вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (І. Словник української мови у 20 томах
  4. необережний — НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. необережний — Необере́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. необережний — НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, — вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах